Методична скарбничка

Зміст сторінки:

1. Типи уроків по класифікації В.А. Онищука.
2. Триєдина Мета Уроку.
3. Складові самоаналізу уроку.
4. Пам’ятка-алгоритм для самоаналізу уроку.
5. Основні вимоги до змісту та оформлення презентації.
6. Використання ІКТ для впровадження ігрових технологій під час навчання англійської мови.

Типи уроків по класифікації В.А. Онищука.

Типи уроків:

• урок засвоєння нових знань;
• урок засвоєння навичок й умінь;
• урок застосування знань, навичок й умінь;
• урок узагальнення й систематизації;
• урок перевірки й корекції знань, навичок й умінь;
• комбінований урок.

Структура уроку засвоєння нових знань:

1. Актуалізація почуттєвого досвіду й опорних знань учнів.
2. Мотивація навчальної діяльності школярів.
3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
4. Сприйняття й первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.
5. Осмислення об'єктивних зв'язків і відносин у досліджуваному матеріалі й розкриття внутрішньої сутності досліджуваних явищ.
6. Узагальнення й систематизація знань.
7. Підведення підсумків уроку.
8. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку засвоєння навичок й умінь:

1. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.
2. Мотивація навчальної діяльності школярів.
3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
4. Вивчення нового матеріалу.
5. Первинне застосування придбаних знань.
6. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок.
7. Творчий перенос знань і навичок у нові або змінені умови з метою формування вмінь.
8. Підсумки уроку.
9. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку застосування знань, навичок, умінь:

1. Актуалізація опорних знань і дій учнів, необхідних для творчого рішення поставлених завдань.
2. Аналіз завдання, розкриття способів рішення творчих його елементів
3. Підготовка необхідного встаткування.
4. Самостійне виконання практичної частини роботи.
5. Узагальнення й систематизація знань і способів виконання дій.
6. Контроль учителя, самоконтроль і взаємоконтроль.
7. Підведення підсумків уроку.
8. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку узагальнення й систематизації знань:

1. Мотивація навчальної діяльності школярів.
2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
3. Узагальнення окремих фактів, подій, явищ.
4. Повторення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.
5. Повторення й систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки.
6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

Структура уроку контролю й корекції знань, умінь і навичок:

1. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети й завдань уроку.
2. Перевірка знань фактичного матеріалу.
3. Перевірка знань учнями основних понять.
4. Перевірка глибини осмислення знань і ступеня узагальнення їх.
5. Застосування учнями знань у стандартних умовах.
6. Застосування учнями знань у нестандартних умовах
7. Збір завдань.
8. Підсумки уроку.

Компоненти уроку:

1. Цілі уроку.
2. Зміст навчального матеріалу.
3. Методи навчання.
4. Навчальні ситуації.
5. Тип уроку.
6. Засоби навчання.

Триєдина Мета Уроку – це наперед запрограмований вчителем результат, який повинен бути отриманий вчителем і учнями в кінці уроку. ТМУ – це складна мета, що вбирає в себе три аспекти: навчальний, виховний та розвивальний. В меті уроку сформульований той ключовий момент, до якого повинні прямувати вчителі і учні, і якщо вона визначена неточно або вчитель погано представляє собі шлях та засоби її досягнення, то про ефективність уроку можна й не казати.ТМУ – основа діяльності на уроці не тільки вчителя, але й учнів, вона дає направлення, та слугує деяким механізмом уроку. Вона визначає характер взаємовідносин вчителя й учнів на уроці, а реалізується не тільки в діяльності вчителя, але й в діяльності учнів, і досягається тільки в тому випадку, коли до неї прагнуть обидві сторони.ТМУ – носить загальний характер. 

Навчальна мета.

Це основний аспект. Він складається з наступних вимог: вчити і навчити кожного учня самостійно здобувати знання. Вчити інших означає показати їм, що вони повинні робити, щоб навчитися тому, чому їх навчають!Виконувати головні вимоги до оволодіння знаннями: повноту, глибину, обізнаність, систематичність, системність, гнучкість, оперативність, витривалість.Формувати навички – точно, безпомилково виконувати дії, доведені в результаті багаторазового повторення до автоматизму.Формувати вміння співставляти знання та навички, які забезпечують успішне виконання діяльності.Формувати те, що учень повинен пізнати, навчитися в результаті роботи на уроці.Необхідно при плануванні навчальної мети уроку вказати, якого рівня якості знань, вмінь, навичок повинні досягнути учні на даному уроці: репродуктивного, конструктивного або творчого.

Розвивальна мета.

Є найбільш складним для вчителя аспектом. Чим це пояснюється? Перша проблема з якою зустрічається вчитель полягає в тому, що нерідко ми намагаємося формувати новий розвиваючий аспект мети до кожного уроку, забуваючи про те, що розвиток дитини йде не так швидко, як навчальний процес і що процес самостійного розвитку дуже відносний. Тобто процес розвитку є результатом правильно організованого навчання і виховання. Звідси слідує, що один й той самий розвиваючий аспект мети уроку може бути сформульований як триєдина мета для декількох уроків, а іноді для уроків цілої теми.

Розвиваючий аспект складається з декількох блоків.

А) Розвиток мовлення:

Збагачення та розширення словникового запасу; збільшення комунікативних властивостей мови; опанування учнями художніх образів, яскравими виразами мови. Мовний розвиток – це показник інтелектуального розвитку та загального розвитку учня.

Б) Розвиток мислення.

Дуже часто в якості розвиваючого аспекту ТМУ ставиться задача вчити учнів мислити. Це, дійсно, прогресивна тенденція: знання можна забути, а вміння назавжди залишається з людиною. Однак в такому вигляді мета не буде досягнута, тому що вона є загальною (дуже великою та всеохоплюючою), її необхідно планувати досить точно, відкидаючи всі другорядні напрямки.

В) Розвиток сенсорної сфери.

Тут мова йде про орієнтування в просторі та часі, точності, відтінків мовлення.

Г) Розвиток рухової сфери.

Такий розвиток передбачає: володіння моторикою м'язів, розвивати рухові навички, та інше...

Виховна мета.

Урок має всі можливості на встановлення багатьох якостей учнів. Виховний аспект повинен передбачати використання змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їх взаємодії для здійснення формування і розвитку трудових, естетичних, патріотичних, екологічних та інших якостей особистості учня. Він повинен бути направлений на виховання правильного відношення до загальнолюдських цінностей. Виховне навчання – це таке навчання, в процесі якого організується ціле направлене формування запланованих вчителем відносин між учнями та різними явищами навколишнього життя з якими учня стикається під час уроку. Круг цих відносин досить великий. Але ці відносини достатньо динамічні: з уроку в урок, маючи на увазі одну виховну мету, вчитель ставить різні виховні завдання. А так як становлення відносин не відбувається миттєво, на одному уроці, і для його формування потрібен час, то увага вчителя до виховної мети та її задач повинна бути незгасаючою та постійною. З якими ж моральними об’єктами вступає в взаємодію учень на уроці?

Перш за все – це «інші люди». Всі моральні якості, що відображають відношення до іншої людини, повинні ціле направлено формуватися та розвиватися вчителем на уроці незалежно від його предметної залежності. Відношення до «інших людей» проявляється через гуманність, товариство, доброту, чесність, інтегральним по відношенню до інших якостей є гуманність. Формування гуманного відношення на уроці – постійна задача вчителя.

Іншим моральним об’єктом, відношення до якого постійно проявляє учень, є він сам, його «Я». відношення самого до себе проявляється в таких якостях, як гордість та скромність, вимогливість до себе, почуття власної гідності, дисциплінованість, акуратність, добросовісність, відповідальність та чесність.

Третій об’єкт – суспільство та колектив. Відношення учня до них проявляється в таких якостях, як почуття відповідальності,  працьовитість, чесність, співчуття до невдач та радість за успіх товаришів – все це проявляється у відношенні учнів до колективу, класу. Бережливе відношення до шкільних речей та підручників, максимальна працьовитість на уроці – саме в цьому учень проявляє себе як незамінна частинка суспільства.

Однією з найголовних моральних категорій –є відношення до праці. Ставлення учня до праці характеризується такими якостями: відповідальне виконання домашніх завдань, підготовка свого робочого місця, дисциплінованість та зібраність.

Ну й нарешті п’ятим об’єктом, який як моральна цінність повинен бути присутній на будь-якому уроці – це Батьківщина. Відношення до неї проявляється в добросовісності і відповідальності, в почутті гордості за її успіхи в співчутті її невдачам, в загальному відношенні до навчання та власній навчальній праці. Дуже важливо, щоб вчитель постійно розкривав  зв’язок учнів з Батьківщиною, країною в якій вони народилися, проживають і повинні зробити все для того щоб ця країна з кожним днем розквітала і тільки радувала всіх нас.

А тепер головне:
ФОРМУЛА РЕЗУЛЬТАТУ
МЕТА Х ЗМІСТ = РЕЗУЛЬТАТ
0 Х ЗМІСТ = 0
МЕТА Х 0 = 0
Думаю, пояснювати цю формулу немає необхідності. 

Складові самоаналізу уроку

1. Оцінка загальної структури уроку. До якого типу уроку може бути віднесений даний урок? Яке місце уроку в темі, розділі курсі? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу і чи правильно визначено дозування часу, що відводиться на кожну частину уроку?
2. Реалізація основної дидактичної мети уроку. Чи всі вимоги програми по даній темі (питання) отримали відображення в уроці? Наскільки активні були учні при ознайомленні з новим матеріалом (сприйняття, розуміння, пробудження пізнавального інтересу)? Чи вірно продумана методика вирішення окремих ‘блоків’ нового матеріалу? Як і що слід змінити у вивченні нового матеріалу і чому?  Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь і навичок учнів (яким було охоплення учнів  і т.п.)?
3. Здійснення розвитку учнів у процесі навчання. Чи мало місце залучення учнів в основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація)? Чи здійснювалися внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки? Чи були використані ресурси розвитку творчого мислення? Чи повідомлялася  на уроці будь-яка інформація для загального розвитку? Чи мав місце естетичний розвиток учнів?
4. Виховання в процесі уроку. Чи були повністю використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Яка робота велася для формування світогляду? Як був забезпечений на уроці зв’язок навчання з життям? Чи були використані виховні можливості оцінки знань? 
5. Дотримання основних принципів дидактики. Чи правильно була організована діяльність вчителя і діяльність учнів з позиції реалізації принципів навчання?
6. Вибір методів навчання. Чи дотримувалися загальні вимоги до вибору методів навчання (в залежності від цільової спрямованості, дидактичної мети, специфіки навчального матеріалу, предмету, віку та індивідуальних особливостей учнів і т.п.)?
7. Робота вчителя на уроці. Які види діяльності вчителя мали місце на уроці і в якому співвідношенні (мовна діяльність, слухання, записування, допомога учням та ін.)? Чи вдалося досягнути повного контакту з класом?
8. Робота учнів на уроці. Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталася увага на культуру праці? Яка дисципліна була на уроці і чому?
9. Гігієнічні умови уроку. Чи достатня освітленість класної кімнати. Чи розсаджені учні з урахуванням їх здоров’я, зросту? Чи вдало складено розклад?
10. Деякі соціальні завдання. Завдання, пов’язані з рішенням педради.

Пам’ятка-алгоритм для самоаналізу уроку

Який був задум уроку й чому?Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний із попе­редніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки, теми, розділи? Як були враховані особливості уроку, його специфіка? Як був визначений тип уроку й чому?

Які особливості учнів були враховані при підготовці до уроку й чому?

Які завдання ставилися на уроці й вирішувалися й чому?

Чому була вибрана саме така структура уроку?

Обґрунтування ходу уроку, діяльність учителя й учнів. Чому був зроблений акцент саме на даному змісті, обраний саме такий зміст ме­тодів, засобів і форм навчання? Як здійснювався диференційований підхід до учнів на уроці? Як здійснювалося управління навчальною діяльністю школярів (стимулювання, організація, контроль, оцінка, робота над помилками й чому)?

Які умови були створені для проведення уроку (навчально-ма­теріальні, психологічні, гігієнічні, естетичні). Як здійснювалася еко­номія часу?

Чи були відхилення від цього плану в ході уроку, якщо так, то чому?

Чи вдалося вирішити на необхідному рівні поставлені завдання й уникнути при цьому перевантаження учнів?Самооцінка уроку.Які причини невдач і недоліків проведеного уроку?

Які висновки з результатів уроку необхідно зробити на май­бутнє?

Самоаналіз – це вже початок підготовки вчителя до наступного уроку.

Основні вимоги до змісту та оформлення презентації

    Сучасний мультимедіа урок часто супроводжується презентацією в якості наочного посібника чи зорового ряду. Презентація до уроку допомагає зробити матеріал наочніше, доступніше, допомагає полегшити розуміння і запам'ятовування матеріалу. Готуючи презентацію до уроку, вчитель продумує структуру уроку, мету і завдання, методи і прийоми.

1. Вимоги до змісту мультимедійної презентації.

2. Вимоги до візуального і звукового ряду.

3. Вимоги до тексту.

4. Вимоги до дизайну.

5. Вимоги до якості навігації.

6. Вимоги до ефективності використання презентації і т.д.

Подробиці:

1. Вимоги до змісту мультимедійної презентації:

• відповідність змісту презентації поставленим дидактичним цілям і завданням;

• дотримання прийнятих правил орфографії, пунктуації, скорочень і правил оформлення тексту (відсутність крапки в заголовках і т.д.);

• відсутність фактичних помилок, достовірність представленої інформації;

• лаконічність тексту на слайді;

• завершеність (зміст кожної частини текстової інформації логічно завершено);

• об'єднання пов'язаних інформаційних елементів у групи;

• стислість і лаконічність викладу, максимальна інформативність тексту;

• розташування інформації на слайді (переважно горизонтальне розташування інформації, зверху вниз по головній діагоналі; найбільш важлива інформація повинна розташовуватися в центрі екрану; якщо на слайді картинка, напис повинен розташовуватися під нею; бажано форматувати текст по ширині; не допускати «рваних» країв тексту);

• наявність не більше одного логічного наголосу: почервоніння, яскравість, обведення, миготіння, рух;

• інформація подана привабливо, оригінально, звертає увагу учнів.

2. Вимоги до візуального і звукового ряду:

• використання тільки оптимізованих зображень (наприклад, зменшення з допомогою Microsoft Office PictureManager, стиснення за допомогою панелі налаштування зображення Microsoft Office);

• відповідність зображень змісту;

• відповідність зображень віковим особливостям учнів;

• якість зображення (контраст зображення по відношенню до фону; відсутність «зайвих» деталей на фотографії або картинці, яскравість і контрастність зображення, однаковий формат файлів);

• якість музичного ряду (ненав'язливість музики, відсутність сторонніх шумів);

• обґрунтованість і раціональність використання графічних об'єктів.

3. Вимоги до тексту:

• читання тексту на тлі слайда презентації (текст виразно видно на тлі слайда, використання контрастних кольорів для фону і тексту);

• кегль шрифту відповідає віковим особливостям учнів і повинен бути не менше 24 пунктів;

• відношення товщини основних штрихів шрифту до їх висоти орієнтовно становить 1:5; найбільш зрозуміле відношення розміру шрифту до проміжків між літерами: від 1:0,375 до 1:0,75;

• використання шрифтів без зарубок (їх легше читати) і не більше 1-2-х варіантів шрифту;

• довжина рядка не більше 36 знаків;

• відстань між рядками усередині абзацу 1,5, а між абзаців - 2 інтервали;

• підкреслення використовується лише в гіперпосиланнях.

4. Вимоги до дизайну:

• використання єдиного стилю оформлення;

• відповідність стилю оформлення презентації (графічного, звукового, анімаційного) змісту презентації;

• використання для фону слайда психологічно комфортних тонів;

• фон повинен бути елементом заднього (другого) плану: виділяти, відтіняти, підкреслювати інформацію, розміщену на слайді, але не затуляти її;

• використання не більше трьох кольорів на одному слайді (один для фону, другий для заголовків, третій для тексту);

• відповідність шаблону до представленої теми (в деяких випадках може бути нейтральним) ;

• доцільність використання анімаційних ефектів.

5. Вимоги до якості навігації:

• працездатність елементів навігації;

• якість інтерфейсу;

• доцільність та раціональність використання навігації.

6. Вимоги до ефективності використання презентації:

• забезпечення всіх рівнів комп'ютерної підтримки: індивідуальної, групової, фронтальної роботи учнів;

• педагогічна доцільність використання презентації;

• врахування санітарних вимог до використання технічних засобів (тривалість безперервної роботи за комп'ютером для учнів 1-х класів не більше 10 хв, 2-4-х класів - 15 хв; тривалість безперервного перегляду презентації - не більше 20 хв);

• творчий, оригінальний підхід до створення презентації.

7. Презентація не повинна бути монотонною і громіздкою

(оптимально це 10-20 слайдів).

8. Якість методичного супроводу: вказівка даних автора, докладні методичні рекомендації для вчителів, або детально описаний сценарій уроку.

9. На титульному слайді вказуються дані автора (ПІБ і назвунавчального закладу), назва матеріалу, дата розробки. Можливий варіант використання колонтитулів. Інше розміщення даних автора припустимо у випадку, якщо воно заважає сприйняттю матеріалу на титулі.

10. На останньому слайді вказується перелік використаних джерел, активні і точні посилання на всі графічні об'єкти. На завершальному слайді можна ще раз вказати інформацію про автора презентації.

11. Вплив кольору

Колір впливає на сприйняття дорослих і дітей по-різному. Колір може збільшити або зменшити розміри об’єктів. На одному слайді рекомендується використовувати не більше трьох кольорів: один для фону, один для заголовків, один для тексту.

Для фону і тексту використовуйте контрастні кольори. Зверніть особливу увагу на колір гіперпосилань (до і після використання).

12. Колір фону

Для фону обирайте більш холодні тони (синій або зелений).

Строкатий фон не використовувати. Якщо Ви не впевнені в якості освітлення аудиторії, де буде відбуватися презентація, краще обрати білий фон. Текст повинен бути добре видно.

13.Розміщення зображень (фотографій)

Матеріали розташовуються на слайдах так, щоб зліва, праворуч, зверху, знизу від краю слайда залишалося вільні поля.

Для кращого сприйняття намагайтеся дотримуватися єдиного формату слайдів (однаковий тип шрифту, подібна колірна гамма).

14. Використання списків

Списки використовувати тільки там, де вони потрібні.

Списки з великого числа пунктів не треба використовувати.

Можливо, використовувати 3, 5, 7 пунктів.

Великі списки і таблиці розбивати на 2 слайда. Чим простіше, тим краще.

15.Анімаційні ефекти

Анімація не повинна бути нав’язливою. Не допускається супровід появи тексту звуковими ефектами (зі стандартного набору звуків PowerPoint). Не рекомендується обирати ефекти анімації до заголовків, особливо такі, як "Обертання", "Спіраль" тощо.

В інформаційних слайдах анімація об’єктів допускається лише у випадку, якщо це необхідно для відображення змін і якщо черговість появи анімованих об’єктів відповідає структурі заняття або уроку.

16.Зміст інформації

При підготовці слайдів в обов’язковому порядку необхідно дотримуватися прийнятих правила орфографії, пунктуації, скорочень і правил оформлення тексту (відсутність точки в заголовках і тощо).

Форма представлення інформації повинна відповідати рівню знань слухачів.

17.Розташування інформації на сторінці

Простіше зчитувати інформацію розташовану горизонтально, а не вертикально. Найбільш важлива інформація повинна розташовуватися в центрі екрана. Форматувати текст необхідно за шириною.

Не допускати "рваних" країв тексту.

ПРИМІТКА: Рівень запам’ятовування інформації залежить від її розташування на екрані.

У лівому верхньому кутку слайда розташовується найважливіша інформація.

18.Шрифт

Текст повинен бути добре видним.

Розмір шрифту не повинен бути дрібним. Найбільш "дрібний" для презентації – шрифт 22 пт. Відмовтеся від курсиву. Краще правило використання курсиву – уникати його взагалі, оскільки він, як правило, лише ускладнює читання, уповільнює швидкість сприйняття.

Згідно з висновком учених з лабораторії ергономіки зору (США), кращим шрифтом для читання тексту з екрану визнаний шрифт Verdana, так само затверджені оптимальні розміри шрифту – 10-12 пунктів. Дослідники прийшли до висновку, що вибір правильного шрифту сприяє збереженню гостроти зору! Крім того, правильно вибраний шрифт захистить від синдрому комп’ютерного зору.

Отже, краще використовувати для презентацій шрифти без зарубок (їх легше читати): Arial, Verdana.

Більше "повітря" між рядків - міжрядковий інтервал полуторний.

ПРИМІТКА: Бажано встановлювати єдиний стиль шрифту для всієї презентації.

19. Способи виділення інформації

Слід використовувати: рамки, межі, заливку, різні кольори шрифтів, штрихування, стрілки. Якщо хочете привернути увагу до інформації, використовуйте: малюнки, діаграми, схеми.

20.Обсяг інформації

Не варто заповнювати один слайд занадто великим обсягом інформації: слухачі можуть одноразово запам’ятати не більше трьох фактів, висновків, визначень.

Найбільша ефективність досягається тоді, коли ключові пункти відображаються по одному на кожному окремому слайді.

Розміщувати багато дрібного тексту на слайді неприпустимо.

21.Розгалужена навігація

Використовуйте навігацію для забезпечення інтерактивності і нелінійної структури презентації. Це розширить її область застосування. Навігація це – перехід на потрібний розділ зі змісту. Навігація по презентації повинна здійснюватися за 3 клацання.

22.Звук

Музика повинна бути ненав’язлива. І її вибір повинен бути виправданий.

23. Вимоги до завершальних слайдів презентації

Останній слайд, як правило, копіює перший.

Критерії освітніх презентацій:

1. повнота розкриття теми;

2. структуризація інформації;

3. наявність і зручність навігації;

4. відсутність граматичних, орфографічних і мовних помилок;

5. відсутність фактичних помилок, достовірність поданої інформації;

6. наявність і правильність оформлення обов’язкових слайдів (титульний, про проект, список джерел, зміст);

7. оригінальність оформлення презентації;

8. обґрунтованість і раціональність використання засобів мультимедіа та анімаційних ефектів;

9. придатність презентації для обраної цільової аудиторії;

10. грамотність використання кольорового оформлення;

11. використання авторських ілюстрацій, фонів, фотографій, відеоматеріалів;

12. наявність дикторського мовлення, його грамотність і доцільність;

13. наявність, обґрунтованість і грамотність використання фонового звуку;

14. розміщення і комплектування об’єктів; єдиний стиль слайдів.

Побажання:

Не зловживайте ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ. Особливо в заголовках.

Під час презентації неприпустимо зчитування тексту з презентації, тобто надрукований і вимовний текст не повинні дублювати один одного.

Якщо Ви пропонуєте інформацію дітям, то не можна не враховувати вікових особливостей.

Не створюйте презентацій нудних, монотонних, громіздких (оптимально це 8-12 слайдів), ретельно підберіть шаблон, текст, графіку з урахуванням вищезазначеного.

Перевантаженості текстом - найбільш розповсюджене неподобство. Текст може бути тільки тезовим, якщо презентація – лекція. Захаращення текстом призводить до враження, що доповідач сам погано володіє матеріалом і йому потрібна підказка на екрані, щоб не забути щось істотне. Саме такої думки будуть про Вас слухачі. Навіть якщо тексту мало, але в якийсь момент він повторює мовлення доповідача (навіть якщо доповідач стоїть спиною до екрану), слухачі у своїй безпосередності відстежуватимуть Ваше мовлення на предмет відмінностей від тексту.

Отже, необхідно дотримувалося неухильно правила: кількість тексту в презентаціях повинно становити 35%. Зараз воно доходить до 80%. Увесь непотрібний текст слід залишити або для усного виступу, або замінити його ілюстративним матеріалом: графіками, картинками тощо.

Привнесіть анімаційними та іншими ефектами елемент несподіванки і свята, або сюрпризного моменту.

Текст презентації повинен бути лаконічний і зрозумілий вихованцям.

Картинки і схеми – зрозумілі, чіткі і красиві з усіх подібних.

Шаблон повинен відповідати представленій темі (або хоча б бути нейтральним).

Композиція презентації

Під час розробки композиції презентації слід визначити цілі її створення та призначення. Залежно від цього планується приблизна кількість слайдів і об'єктів, які будуть на них розміщені (зміст презентації). Визначається структура презентації, використання в презентації слайдів різних типів, а також система навігації – переходи від одного слайда до іншого, наявність гіперпосилань та інших елементів керування. Потім переходять до розробки композиції (структури) кожного зі слайдів.

При цьому потрібно враховувати такі властивості композиції:

Цілісність – властивість, яка створює у глядача відчуття єдиного цілого.

Усі елементи презентації повинні бути чимось зв'язані – єдиним стилем оформлення, єдиним підходом до реалізації анімації, стандартним для даної презентації розміщенням елементів, що повторюються.

Виразність – властивість, що визначає, наскільки точно подається основна ідея презентації чи окремого слайда.

Її високий рівень досягається вмілим використанням контрастних кольорів, зміною форми об'єкта, розміщенням у центрі слайда найбільш важливих об'єктів або вставленням їх у просту геометричну фігуру – круг, овал, квадрат, трикутник.

Динамічність – властивість, яка вказує на швидкість зміни станів об'єкта.

Для забезпечення високої динамічності використовують зміну пропорцій окремих об'єктів. Спрямована або видовжена вліво чи вправо форма об'єкта відображає динамічність. Також ефект динамічності досягається використанням похилих відрізків і кривих.

Симетрія і асиметрія – властивості композиції, що вказують на взаємне розміщення об'єктів.

Симетричне розміщення об'єктів підкреслює статичність, надійність і гармонійність композиції, а асиметрія – здатність до швидкого розвитку та готовність до змін, мобільність композиції.

Слід зважати на те, що наявність полів у слайда надає відчуття простору, а їх відсутність – зменшує комфортність, створює почуття замкнутості.

ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ІГРОВИХ

ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС НАВЧАНЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

      У зв’язку з масштабним використанням засобами масової інформації ігрових технологій підвищується актуальність використання в освіті педагогічних ігор як засобу навчання дітей. Потенціал таких методик і технологій є дуже високим.

Які ж компетенції формуються в учнів під час ігрової діяльності?

Ігрові технології належать до педагогічних технологій, що ґрунтуються на активізації та інтенсифікації діяльності учнів. Використання ігрових технологій є одним зі способів досягнення свідомої та активної участі учнів у самому процесі навчання. Гра привчає до колективних дій, прийняття як самостійних, так і скоординованих рішень, стимулює практичні навички, розвиває уяву та інтуїцію. Ігрові технології мають потенціал подолання однобічності інтелектуального розвитку, використання сучасної школою тільки вербальних засобів комунікації, раціональних методів навчання.

Застосування в навчальному пізнанні ігрових технологій стимулює розвиток усіх сфер особистості учнів — мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової, комунікативної, діяльнісної, моральної.

Переваги ігрових технологій:

· дозволяють активізувати та інтенсифікувати навчальний процес;

· змінюється мотивація навчання (знання засвоюються не про запас, не для майбутнього часу, а для забезпечення безпосередніх ігрових успіхів, бо учні навчаються в реальному для них процесі);

· скорочення часу накопичення досвіду (досвід, який у звичайних умовах накопичується протягом багатьох років, може бути отриманий із допомогою ділових ігор протягом тижня або місяця);

· реалізуються міжпредметні зв’язки, відбувається інтеграція навчальних дисциплін.

   Проведення гри передбачає також попередню самостійну роботу учнів з основною та додатковою навчальною літературою, дає змогу звернути увагу на деякі питання, що часто не вивчають за браком часу, формує вміння швидко визначити основний зміст запитання та відповідати по суті проблеми. Ці предметні й загальнонавчальні вміння надзвичайно важливі, у першу чергу, для тих школярів, які планують продовжити освіту у вищій школі. За словами американських педагогів Джіна Марцолло та Дженіса Ллойда, «склалася думка, що гра й навчання — протилежні речі. Тепер відомо інше: освітяни й фахівці з дитячої педагогіки відкрили, що гра — це навчання, один із найефективніших видів навчання. Ключ до успіху: перетворіть гру на навчальний досвід і переконайтеся, що навчання — це здебільшого приємність».

Ігрові технології — це дієвий спосіб формування метапредметних компетентностей дитини. Завдяки використанню інформаційних технологій у навчально-виховному процесі ефективно реалізуються такі дидактичні принципи, як науковість, доступність, наочність, свідомість і активність учнів. Під час навчання іноземної мови, враховуючи її особливості як науки, комп’ютер можна використовувати для моделювання; для випуску газет, буклетів, журналів, інформаційних листів тощо; для розміщення у глобальній мережі створених учнями сайтів як результатів проектної діяльності; для створення мультимедійних презентацій, завдяки чому уроки й позакласні заходи стають цікавішими.

Також комп’ютер є незамінним помічником під час проведення інтелектуальних ігор.

Гра має такі особливості:

· вимагає міцних і оперативних знань з певної теми;

· вимагає сформованих умінь і навичок;

· сприяє формуванню вміння працювати в команді, відкритості у висловлюванні власної думки, швидкості реакції (формуванню ком-

петенцій).

ІКТ при цьому сприяють:

· на підготовчому етапі: відбору, опрацюванню та оформленню ігрового матеріалу (пошук інформації в Інтернеті, створення комп’ютерних презентацій і публікацій);

· під час проведення гри: швидкому, наочному поданню в різних форматах ігрового матеріалу (у вигляді презентацій, таблиць, схем, графічних зображень, відео тощо);

· на завершальному етапі: аналізу й корегуванню виконаної роботи (матеріали, подані в електронному вигляді, легко і швидко можна доопрацювати, відкоригувати).

Отже, ігрові моменти на уроках і в позаурочній діяльності підвищують мотивацію навчання, дозволяють у цікавій формі розширювати світогляд і розвивати інтелект учнів. Цікава іноземна мова активізує діяльність учнів, робить сприйняття навчальної інформації більш активним, емоційним, творчим. Уведення в навчально-виховний процес нових, нестандартних, ігрових моментів оживляє й емоційно забарвлює діяльність не тільки учнів, але й учителя. Підготовка, організація та проведення таких моментів згуртовує дітей, навчає діяти спільно й водночас допомагає використати набуті знання і виявити винахідливість, змагаючись один з одним. Учні отримують важливий досвід прийняття життєвих невдач, що навчає вірити у власні сили й робити висновки на майбутнє.